флаг

Новини

У Панфілівці відкрито пам’ятну дошку загиблому в АТО Віталію Ільїну
19 березня в Панфіловському НВК було урочисто відкрито пам’ятну дошку на честь загиблого в АТО жителя с. Панфілівка, колишнього випускника цього навчального закладу, військовослужбовця 93-ї окремої механізованої бригади Південного оперативного командування Сухопутних військ Збройних Сил України, сержанта Віталія Ільїна. Участь у відкритті дошки взяв і перший заступник голови районної державної адміністрації Віктор Сапальов.

– Немає вищої звитяги, ніж віддати за інших найдорожче, що є у людини. У житті кожного з нас настає день, коли ми постаємо перед вибором. Роблячи його, не забуваймо про тих, хто віддав життя за Україну, за рідну землю, – сказав Віктор Вікторович, доземно вклонившись батькам юного героя Аллі Василівні і В’ячеславу Петровичу Ільїним та всім рідним, які виховали чудову, світлу людину і справжнього патріота.


Родина загиблого висловила вдячність районній та місцевій владі за увагу й моральну підтримку, особисто Панфілівському сільському голові Олександрові Залецькому, директору та педколективу школи, місцевим фермерам, коштом яких виготовлено пам’ятний знак, усім односельцям, близьким і рідним, які підтримують та допомагають.

А начальник організаційно-правового відділу виконавчого апарату Чернігівської районної ради Лідія Коротич звернулася до учнів. Вони мають пишатися тим, що навчаються у тій же школі, що й захисник Вітчизни, на якій тепер встановлено пам’ятну дошку.

Право відкрити дошку надали кращим учням школи. Її освячення та поминальну службу провів отець Василій Паш. Пам’ять героїчного земляка полеглих в АТО присутні вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів.
  

Відкриття пам’ятної дошки було приурочене до Дня народження Віталія Ільїна. 19 березня рідні й друзі привітали б його з 24-річчям. Але він поліг за Батьківщину, за те, щоб у рідну Панфілівку не прийшла війна, не гинули від ворожих мін та снарядів односельці, щоб не були розтрощені хати.

29 серпня 2014 року колону техніки і наших військовослужбовців, які виходили з Іловайського котла, обстріляли танки терористів. Командирові бригади були потрібні дев’ятеро добровольців для виконання важливої бойової задачі. Одним із цих сміливців був Віталій. Він у тому пеклі, де горіла навіть земля, загинув, як справжній герой!