флаг

Новини

Розкажіть історію своєї родини до роковин депортацій українського населення з території Польші
У вересні Україна і Польща відзначатимуть одну з найтрагічніших дат в новітній історії нашої країни – 70-ту річницю масових депортацій українського населення із їх етнічних земель у складі Польської Народної Республіки. В районному історичному музеї з цієї нагоди готується урочистий захід, присвячений вшануванню пам’яті українців – жертв депортації з території ПНР у 1944-1951 роках. Долучитися до проведення цього заходу ми закликаємо всіх жителів району, а особливо нащадків людей, які були депортовані: прийти особисто, поділитися родинною історією, фотографіями.

У вересні 1944 року між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення було підписано угоду, що спричинила масові депортації українського населення, внаслідок яких було спустошено сотні українських сіл у Польщі, знищено кілька десятків тисяч українців, а близько 500 тисяч наших братів і сестер назавжди позбулися рідних домівок. Серед них, приміром, родина Владислава Владиславовича Козицького з с. Квіткове. Його дідуся та бабусю Юзефа Козицького і Євгенію Тептюх також спіткала доля вигнанців.

Оселившись у нашому районі, подружжя виростило сина – Владислава Юзефовича, який загинув на фронті у 1945 році. Його ім’я збереглося на меморіальній дошці в с. Просторе. Це все, що лишилося на згадку про батька, якого Владислав ніколи не бачив. Але нащадки роду Козацьких, які нині проживають і в Чернігівці, бережуть спогад про своє польське коріння, як і ті десятки сімей депортованих, якими свого часу заселяли пусті села нашого району, що лишилися після виселення звідси німців-менонітів.

Про такі долі, що не за своєю волею стали частиною історії цього краю, повсякчас розповідає дітям директор районного музею Антоніна Харченко під час екскурсій, бесід-діалогів, аби і юні чернігівці, вшановуючи жертв депортації, знали та могли засудити людиноненависницькі практики тоталітарних режимів ХХ століття. Якщо і ваша родина у ті непрості роки зазнала випробовувань переселенням – розкажіть про це. Повідомте телефоном 9-15-91 чи зверніться безпосередньо до районного музею. Збережемо власну історію разом.